Вечірні мотиви

%d1%84%d0%be%d1%82%d0%be-3Сьогодні в столиці дощить, мокре листя холодним цілунком поєднується з таким же холодним асфальтом. Хочеться закутатися шарфом і просто так сказати — брррр… Це так на вулиці, а в моїй келії тихо і затишно і приємно читати, молитися, відчувати на дотик присмак вічності.

«Боже, як добре що є Ти, а в Тебе є ми, а ми – твої діти і можемо просто торкнутися душею Тебе, в покорі тулитися, як в далекому дитинстві тулився до батькових грудей, відчуваючи його захист і покровительство.»

А може це і є те солодке, незбагненне щастя, що про нього сказати-то немає слів, а воно само в душі твоїй промовляє …??

…якось так осіннього вечора  думки переплітаються – гарно й тихо як кольори жовтневого поля, під нуль постриженого, де колюча стерня до земного чола прилягла… Поезія душі і поля.

…А тепер-буденна проза. Новини на радіо: у листопаді Україна отримає безвізовий режим з Європою. Чиновники декларують свої скромні статки – квартири (в одного їх аж 95), яхти, земельні ділянки, коштовні авто, золото, брильянти.., а також інші дрібниці, що якось прикрашають нелегкі трудові будні слуг народу. То й нехай, золотого батона не скуштуєш, гаразд з ними, тими ревними послідовниками бога маммони. Ще апостол Яків якось сказав до них:

«А ну ж тепер ви, багачі, плачте й ридайте над лихом своїм, що вас має спіткати:

ваше багатство згнило, а ваші вбрання міль поїла!

Золото ваше та срібло поіржавіло, а їхня іржа буде свідчити проти вас, і поїсть ваше тіло, немов той огонь! Ви скарби зібрали собі на останні дні!

Ось голосить заплата, що ви затримали в робітників, які жали на ваших полях, і голосіння женців досягли вух Господа Саваота!

Ви розкошували на землі й насолоджувались, серця свої вигодували, немов би на день заколення… » (Як.5:1-4) Актуально, зовсім до нашого часу стосується і ніби якось пророче звучить, погодьтеся .

Я собі так гадаю темного осіннього вечора-що задекларував перед небесним Отцем, які коштовності, які скарби на рахунках НБ, або просто-небесного банку?

«Не складайте скарбів собі на землі, де нищить їх міль та іржа, і де злодії підкопуються й викрадають. Складайте ж собі скарби на небі, де ні міль, ні іржа їх не нищить, і де злодії до них не підкопуються та не крадуть.  Бо де скарб твій, там буде й серце твоє!»

— це порада Того, Хто осіннього дощового вечора дає тихе й солодке відчуття щастя. Це-Христос, Спаситель світу!

%d1%84%d0%be%d1%82%d0%be-2… як би ж то декларанти мільйонних статків могли зрозуміти цю просту істину-маєш Його у серці-маєш все. Знехтував Ним-більш немає чого втрачати! Він на першому місці – все решта на своїх місцях. Як би ж то вони знали…

Читайте также:

Добавить комментарий

Ваш e-mail не будет опубликован. Обязательные поля помечены *